В 2000 році, як і в 2001 році приріст ВВП Таїланду склав приблизно 4,5%. Якщо ще в 1973 році сільське господарство давало 34% національного доходу, то у вже в 1996 році сільське господарство сформувало лише 10% національного доходу. Сьогодні роль сільського господарства у формуванні ВВП країни як і раніше величезна. Воно дає країні близько чверті всього ВВП. У формуванні ВВП Таїланду велика роль туризму, який розвивається виключно успішно, зокрема завдяки додатковій притоці туристів унаслідок поліпшення економічного стану західноєвропейських і азіатських країн. Тому, коли в червні 2003 року потік туристів, що приїжджають до Таїланду, скоротився на 46% в порівнянні з минулим роком, уряд негайно зробив заходи, які можуть привести до збільшення числа туристів. З 1970-х років середньорічні темпи зростання економіки країни складали близько 7%, а в окремі роки досягали 13%. У 1997 році ВВП Таїланду дорівнював 525 млрд. Дол., ВНП на душу населення склав 2800 дол. Але в 1997 році курс бата знизився із-за заборгованості держави, і це привело до падіння виробництва. До 1990-х років промисловість Таїланду була розвинена слабо, на долю промисловості доводилося лише 10-12% (без кустарного виробництва – 6-8%) національного доходу; у ній було зайнято 8% самодіяльного населення. Найбільш розвинені були здобич копалин і первинна обробка сільськогосподарської продукції. Більшість підприємств складали рисоочисні, лісопилки, текстильні і харчові, і на них було зайнято 72% промислових робочих. Проте вже в 1990-і роки швидкими темпами почала розвиватися оброблювальна промисловість і стала найважливішим сектором економіки, в якому в 1996 році було створено майже 30% ВВП. На сьогоднішній день розвинені такі галузі промисловості, як електронна, нафтохімічна, збірка автомашин, ювелірна. Все ж таки навіть зараз промисловість грає на таку важливу роль, як сільське господарство. Про це свідчить той факт, що "за оцінкою на 1997 рік 57% людей було зайнято в сільському господарстві, 17% - в промисловості, на торгівлю доводилося 11%, а 15% було зайнято у сфері послуг і на державній службі". Енергетика Таїланду сильно залежить від імпорту нафти. У 1982 частка нафти складала 25% вартостей імпорту. Цей показник знизився до 8,8% в 1996 році із-за загального розширення ввезення. Енергетична криза, пов'язана із зростанням цін на рідке паливо, змусила уряд Таїланду шукати альтернативні підходи. Найбільш значущі результати принесло відкриття морських родовищ природного газу і розвиток гидроелектроенергетіки. Що стосується освіти в Таїланді, "грамотними є 93,8% від всього населення". Початкова освіта обов'язкова і безкоштовно, проте витрати на форму, підручники і транспорт вимушують деяких дітей кидати школу. Середня освіта теж підтримується державою, але цей ступінь навчання необов'язковий і батькам обходиться дорожчим, тому кількість учнів тут набагато менше, ніж в початковій школі. У Таїланді функціонує мережа університетів, технічних, педагогічних і сільськогосподарських інститутів і коледжів. Доходи населення Таїланду ростуть, а це сприяє зростанню споживання. В результаті збільшується товарообіг крупних універмагів, продажі таких популярних в Таїланді товарів тривалого користування, як мотоцикли. Враховуючи всі факти, можна сказати, що найближчими роками очікується економічне зростання в Таїланді.
makovetskiy. Ru